Мало землі під ногами, потрібно й повітря для легень …
Запоріжжя звикло бачити чим дихає – це є прикрим фактом, з яким погодиться кожен мешканець нашого міста. І війна ще більше підвищила стан забрудненості повітря – багато людей відчувають « аромат» йоду разом із паленою резиною тощо.
Якщо ви хоч трохи є користувачем соціальних мереж, то напевно бачили у спільнотах сотні і сотні коментарів, звернень до тимчасово виконуючого обов’язки мера Запоріжжя Анатолія Куртєва – що з повітрям? Ви бачите, які викиди з заводів? Що плануєте робити з викидами?
У відповідь – стабільна тиша, Анатолій стабільно мовчить, не відповів жодного разу, в нього все стабільно добре. Однак статистика каже зворотне – якість повітря в Запоріжжі є такою поганою, що, без перебільшення, дуже негативно впливає на стан здоров’я дорослих, а особливо дітей міста.
Навіть дивно – проблема існує багато років, але… руки не доходили?
Вчора, 4 липня, нарешті з’явилися перші ознаки того, що Запоріжжя почне дихати більш-менш чистішим повітрям. Так, звичайно, це станеться не одразу, але перші кроки зроблені і особисто я їх побачила.
Чіткі дії
4 липня за ініціативи Народного депутата України Сергія Штепи відбувся круглий стіл, мета якого – екологія міста Запоріжжя, шляхи вирішення забрудненості повітря, та розробка поетапного зниження рівня викидів з заводів.
Нарада не мала широкого розголосу серед преси, оскільки робилося все для діла, для вирішення питання, а не для позування на камери і не напоказ.
Для розробки плану дій, та для для звітів були запрошені представники міської та обласної влади, очільник Державної екологічної інспекції Південного округу, керівництво Запорізького обласного союзу промисловців та підприємців, фахівці промислових підприємств, члени громадських організацій.
Проблеми по полицям
Як всім відомо (судячи з коментарів у соцмережах) в повітрі Запоріжжя зашкалює вміст фенолу, і це дивний, як виявилося, факт, бо, згідно зі слів представників підприємств, усі вони майже наполовину (а дехто й більше) знизили рівень виробництва.
Проте мешканці відчувають зворотне, особливо вночі, коли ті самі підприємства, котрі «не функціонують», мабуть, навертають втрачене, бо місто (особливо з Вознесенівського узвозу це чудово видно) схоже на величезний завод з виробництва хмар.
На постійні питання громадян – чому нас труять заводи – міська влада мовчить, не дивлячись на те, що багато активістів міста пропонували, а після й вимагали від влади розробити програму, яка допоможе знизити рівень викидень у повітря небезпечних речовин. Проте ніяких кроків з боку очільника міста здійснено не було.
Ледь не сталося, але …
На початку цього року стало відомо, що по питанню забрудненості повітря в Запоріжжі вже є (!) технічне завдання, програму з усунення викидів у повітря будуть розробляти, навіть оголосили тендер під цю справу. Але тендер двічі не відбувся. Чому? Кажуть, через те, що учасників не було, не знайшлось, або їх і не шукали.
Після цього невдалого тендеру у питанні екології Запоріжжя наступила важка, як повітря на Павло-Кічкасі, тиша.
Нагадаю, що містян про ці всі справи не інформували. Чому так – здогадайтеся самі.
Сергій Штепа: про чіткі дії і про неочікувані таємниці
Народний депутат Сергій Штепа, який на цьому тижні швидко та рішуче підняв питання екології у місті, скликав на зустріч-нараду усіх, кого так чи інакше стосується якість повітря Запоріжжя.
Круглий стіл, організований Сергієм Сергійовичем, розкрив багато цікавого.
Наприклад, секретар міськради Галина Нарсєєва розповіла цікаву історію про те, що місто вже уклало угоду з підприємством, яке розробить програму поступового очищення повітря. Відома навіть вартість цієї послуги, гроші, звичайно, візьмуть з бюджету.
Ось тільки мешканцям Запоріжжя міськрада чомусь не поспішала розповідати про такі важливі події, а сам Сергій Штепа дізнався про це за кілька годин до початку круглого стола. Натомість на сторінці тимчасово виконуючого обов’язки мера ми бачимо все, що завгодно, але не відповіді на болюче питання якості повітря, яким дихаємо.
У відповідь на запитання Сергія Штепи представниця Управління екологічної безпеки Запорізької міської ради Галина Нарсєєва розповіла, що розробити програму погодився «Інститут громадського здоров’я ім. Марзєєва» Національної академії медичних наук України, і коштуватиме вона 1 мільйон 700 тисяч гривень. Пані Нарсеєва також запевнила, що, згідно угоди, усі роботи будуть виконані до кінця поточного року. Інститут Марзєєва, мовляв, має досвід у таких питаннях. Але є одне питання.
Згідно звіту пані Галини, угода з «Інститутом громадського здоров’я ім. Марзєєва» була укладена ще минулого місяця, і вже 30 червня 2023 року її було внесено у реєстр казначейства. Але громадянам про це чомусь не повідомляють.
Виникає питання – а якби Сергій Сергійович не зібрав «круглий стіл», не поставив пряме питання, чи дізналися би ми з вами, шановні запоріжці, про укладену угоду, і про те, що до сих пір, не дивлячись на обіцянки, нічого по повітрю не робилося?
Цікаві факти
«Інститут Марзєєва» погодився розробити план, але для цього фахівцям-розробникам необхідні конкретні дані з заводів, які працюють в Запоріжжі (це всім нам відомі гіганти своєї справи і викидень у повітря). «Інститутом громадського здоров’я ім. Марзєєва» було озвучено прохання про надання їм інформації від заводів, але у відповідь представник одного з підприємств заявила, що «головний» буде проти надання необхідних даних, інші заводи теж, можливо, скриють інформацію, та й взагалі «під час війни все по-іншому…». Тобто, це цілком можна розцінювати як небажання співпрацювати з владою.
Мені особисто сподобався підхід Сергія Штепи к таким відповідям – вочевидь, депутат був готовий до того, що будуть незадоволення і «тихенький бунт». Тому Сергій Сергійович зазначив наступне: якщо те чи інше підприємство проти співпраці, то дані про такі заводи будуть передані безпосередньо Державній екологічній інспекції, яке в свою чергу дуже зацікавлене в роботі саме тих підприємств, хто явно щось приховує.
А ще Сергій Штепа не виключає того, що є необхідність напряму звернутися до Міністерства охорони довкілля, аби вони не надавали дозволів на викиди в повітря підприємствам, які не хочуть предоставити інформацію «Інституту громадського здоров’я Марзєєва». В свою чергу це потягне за собою купу проблем підприємствам, які мають намір щось приховати. Справедливо? Цілком!
– Я вважаю, що розробка програми поетапного зниження рівня викидів не повинна гальмуватись та проходити кулуарно. Громадськість має знати, що відбувається, тим паче що все робиться за кошти платників податків. Я впевнений: сьогодні нас почули, але щоб закріпити результат, потрібно тримати руку на пульсі постійно. За кілька місяців ми проведемо повторну нараду, запросимо виконавця доповісти щодо проміжних результатів та оцінимо прогрес.
Війна не може бути причиною не займатись екологічними питаннями. Недарма кілька років тому тисячі людей зібрались на площі в центрі міста зі зрозумілим всім гаслом: «маю право дихати». Я добре пам’ятаю цю подію, і маю намір здійснити багаторічну мрію запоріжців – дихати свіжим повітрям, – зазначив Сергій Штепа.
Далі буде…
Марина УЛУНОВА-КОРОБЕЦЬ
